top
logo

Корисні посилання

Державні установи

mon khouo ptou ptokh dsz

Освітні портали

ПедПРЕСА Інформаційно-комунікаційний портал системи освіти Харківської області  Файловий сервер ІКП СО

Портали

google24 mail.ru YouTube vkontakte24

Автопереклад

Ukrainian English French German Russian

Участь у конкурсі «Безпека очима дітей - 2015»

Учні ліцею взяли участь в обласному конкурсі «Безпека очима дітей», мета якого «Закріпити у свідомості школярів ідеї особистої відповідальності за власну безпеку та безпеку оточуючих». Організатори: кНаціональний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківська обласна громадська організація «Спілка фахівців з безпеки життєдіяльності людини», Мала Академія Безпеки Життєдіяльності (МАБЖ), кафедра «Охорона праці та навколишнього середовища».
Учні підготували такі роботи:
1. Кравченко Серафіма 11ОКН - рисунок
2. Гузик Катерина 10 ШЛПМ - підготовила реферат "Безпека населення в мирний час; небезпечні ситуації"
3. Волошко Поліна 10 ШЛПМ - рисунок
4. Цюпик Віталій 26 ССЕ - рисунок
5. Чигрин Артем 25 АС - рисунок

20150224_105448 20150224_105314 20150224_105433

Інструкція № 5 Правила поведінки в осінньо-зимовий період при ускладненні погодних умов

Під час ускладнення погодних умов слід бути надзвичайно обачними.

Густі тумани, які бувають в основному в холодну пору року, погіршують видимість на шляхах, створюють перешкоди для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря. Особливо у період міжсезоння слід бути уважними автомобілістами і дотримуватись  простих правил: бути дуже уважними за кермом, не перевищувати швидкість, уникати різких маневрів і гальмувань, дотримуватись належного інтервалу між транспортними засобами.

Із метою запобігання та зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть викликати людські жертви та матеріальні збитки, слід звернути увагу на наступне:

Детальніше...

План заходів щодо забезпечення безаварійного функціонування систем життєзабезпечення в осінньо-зимовий період 2014/2015

№ п/пЗміст роботиТермін виконанняВідповідальний
1 Відпрацювати з працівниками Красноградського професійного ліцею дії згідно з планами евакуації людей на випадок виникнення пожежі 01.12 2014 Інженер з ОП
Д.С. Кирилюк
2 Провести з учнями виховну роботу, спрямовану на запобігання пожежам від пустощів з вогнем 01.12.2014 Майстри в/н, кл. керівники
3 Організувати вивчення учнями правил пожежної безпеки та електробезпеки на виробництві та в побуті, а також навчання дій на випадок пожежі 01.12.2014 Майстри в/н, кл. керівники
4 Організувати і провести планові перевірки димових і вентиляційних каналів, щільність інженерних мереж 01.12.2014 Зав. господарством В.А. Лисенко
5 Здійснити аналіз стану протипожежного захисту ліцею , та вжити заходів щодо усунення порушень вимог пожежної безпеки 01.12.2014 Зав. господарством В.А. Лисенко
6 Здійснити перевірку технічного стану внутрішнього і зовнішнього протипожежного водогону 01.12.2014 Зав. господарством В.А. Лисенко
7 Забезпечити ліцей первинними засобами пожежогасіння Постійно Зав. господарством В.А. Лисенко
8 Заборонити експлуатацію несправних чи пожежонебезпечних приладів опалення та саморобних електронагрівальних приладів Постійно Зав. господарством В.А. Лисенко
9 Провести позапланові інструктажі з безпеки життєдіяльності щодо правил поведінки в осінньо-зимовий період при ускладненні погодних умов 01.12.2014 Майстри в/н, кл. керівники, керівники структурних підрозділів

Спалах лихоманки Ебола

ЕболаЛихоманку Ебола вперше офіційно виявили майже сорок років тому - в 1976 році, коли смертоносний вірус був виявлений в деяких регіонах Судану і Заїру, де протікає однойменна річка, на «честь» якої і була названа зараза (сьогодні територія Демократичної республіки Конго).
Уже тоді новий вірус продемонстрував страхітливий відсоток летальності - із заражених декількох сотень людей померли близько 90% пацієнтів.
З тих пір про спалахи лихоманки повідомлялося епізодично, проте це загострення сталося в перше десятиліття XXI століття, коли від вірусу знову почали гинути люди.
Тільки за останні кілька років повідомлялося про загибель людей у Конго, Уганді, Гвінеї та інших африканських країнах.

Детальніше...

План роботи з охорони праці на 2014/2015 н.р.

Детальніше...

Всесвітній день охорони праці

Всесвітній день охорони праці відзначається 28 квітня. Це свято започаткувала Міжнародна організація праці, яка вирішила розширити масштаби своєї діяльності з просування ідеї охорони праці в сучасному суспільстві. Одним з головних аспектів цієї роботи є розробка заходів щодо зниження рівня смертності на виробництві.
Святкування дня охорони праці вперше відбувалося в 2003 році, але ще в 1989 році американські і канадські робочі відзначали День пам'яті на честь загиблих на робочому місці. Після цього подібні заходи організовувалися по всьому світу.
Основною метою цього заходу є привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, вшанування пам’яті осіб, які загинули на виробництві.
Актуальність відповідної тематики обумовлена тим, що сьогодні хімічні речовини та їх сполуки є одними з основних, як у повсякденному житті людини, так і на виробництві.

День охорони праці

Перша допомога при переохолодженні

Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, збліднення, а потім посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук і ніг. При легкому переохолодженні постраждалого достатньо тепло одягнути, дати гаряче солодке пиття (чай, каву, молоко), змусити виконати декілька фізичних вправ.
При тривалому переохолодженні розвивається відмороження.
Відмороженням називається пошкодження тканин в результаті дії низької температури.
При дії низьких температур відбувається пригнічення життєвих процесів в тканинах, а не загибель їх. Загибель переохолоджених тканин наступає при нерівномірному їх зігріванні. Більш схильні до обмороження пальці, кисті, стопи, вуха, ніс.

Детальніше...

Роль охорони праці у ліцеї

next Переглянути/завантажити >>

Усунення основних факторів ризику дорожньо-транспортного травматизму

Пішоходи повинні ходити по тротуарах або пішохідних доріжках, притримуючись правого боку, а за їх відсутності — по велосипедних доріжках або в один ряд по узбіччю дороги, назустріч рухові транспортних засобів. На дорогах, що мають розмежувальну смугу, а також на дорогах поза населеними пунктами можна рухатися по зовнішньому краю проїжджої частини назустріч рухові транспортних засобів.

Переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом за наявності роздільної смуги на дорозі забороняється.

Рух пішоходів по швидкісних дорогах заборонено.

Організованим колонам людей дозволяється рухатися тільки з правого боку проїжджої частини у напрямку руху транспортних засобів не більше ніж по чотири особи в ряд і за умови, що колона займе не більше половини ширини проїжджої частини. Для своєчасного попередження водіїв ТЗ про рух колони спереду і ззаду неї повинні бути супроводжуючі з червоними прапорцями, а в темний період доби — із засвіченими ліхтарями: спереду — білого кольору, позаду — червоного.

Пішохідний перехід — ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками, дорожньою розміткою, світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками, а на перехресті — шириною тротуарів.

Правила поводження при переході дороги

1) Якщо в зоні видимості немає перехрестя або переходу, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, то переходити проїжджу частину необхідно тільки кроком, не поспішаючи, по прямій, перпендикулярній до тротуару. При цьому треба бути дуже обережними: оцінити відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість, переконатися у відсутності небезпеки і не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху;

2) забороняється переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, якщо на дорозі є роздільна смуга або дорога має чотири смуги і більше для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлені огорожі;

3) переходити проїжджу частину дозволяється тільки по підземних, наземних і надземних пішохідних переходах (типи переходів), які бувають регульовані і нерегульовані (види переходів), позначених лініями дорожньої розмітки «зебра» або дорожніми знаками «Пішохідний перехід» (на голубому фоні квадратного знака намальована людина, яка або переходить по «зебрі» дорогу — пішохідний перехід по дорозі, або піднімається чи спускається по східцях — надземний і підземний переходи відповідно), а на перехрестях із позначеними переходами — по лініях тротуарів або узбіччю;

4) переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися і зупинятися на ній;

5) якщо перехід вулиці регулюється світлофором, йти можна тільки на зелене світло або при жесті регулювальника, що дозволяє рух;

6) якщо горить жовте або червоне світло — йти не можна, навіть якщо немає машин. При переході на зелене світло необхідно також спостерігати за обстановкою, помічати машини, які в цей момент готуються до повороту праворуч або ліворуч, перетинаючи шлях руху пішоходів;

7) перш ніж зійти з тротуару на проїжджу частину з двобічним рухом, необхідно оглянути усю проїжджу частину, упевнившись у повній безпеці початку руху. Подивитися ліворуч і почати перехід, а дійшовши до середини проїжджої частини, подивитися праворуч і завершити перехід;

8) пішоходи, які не встигли завершити перехід, повинні бути на острівці безпеки або на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, вони можуть продовжити перехід тільки тоді, коли переконаються у безпеці подальшого руху;

9) при наближенні ТЗ із ввімкненим проблисковим маячком і спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;

10) забороняється перетинати шлях ТЗ, що рухаються поблизу, виходити з-за них на проїжджу частину. Особливої обережності слід дотримуватися при обході транспорту, що стоїть поблизу тротуару;

11) ніяких розмов під час переходу проїжджої частини провадити не можна, у цей момент ви повинні бути уважними і зібраними;

12) очікувати автобуси, тролейбуси, трамваї, автомобілі таксі пішоходи повинні на посадочних майданчиках, а за їхньої відсутності — на тротуарі або узбіччі;

13) на трамвайних зупинках, не обладнаних посадочними майданчиками, починати перехід проїжджої частини дороги дозволяється тільки після повної зупинки трамвая. Після виходу із трамвая, якщо рейки прокладено посередині проїжджої частини дороги, пішоходи повинні оцінити обстановку на дорозі, а потім прямувати до тротуару;

14) пішоходи-дорослі зобов’язані переводити дітей дошкільного віку через проїжджу частину дороги, тримаючи їх за руку і суворо дотримуючись Правил дорожнього руху. Одне із головних правил пішоходів — не виходити на проїжджу частину дороги, не переконавшись в особистій безпеці і в тому, що вони не створять небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Відповідно до Закону України про дорожній рух і Правил дорожнього руху пішохід має перевагу над ТЗ при переході проїжджої частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах, а також по регульованих переходах за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.

Електробезпека. Дія на організм, фактори ураження, перша допомога, захист, заземлення

1. Дія електричного струму на організм людини
Проходячи через організм людини, електричний струм виконує термічну, електролітичну, біологічну і динамічну дії:
Термічна дія виражається в опіках окремих ділянок тіла і нагріві кровоносних судин, нервів і т.п.
Електролітична дія виражається в розкладанні крові і других органічних рідин, що призводить до значного порушення їх фізико-хімічного складу.
Біологічна дія являється особливим специфічним процесом, властивим лише живій тканині. Вона виражається в подразнені живих тканин організму, що супроводжується невимушеними судорожними скороченнями м'язів, в тому числі м'язів серця та легенів.
Динамічна дія струму виражається в розшаруванні, розриві та інших подібних пошкодженнях різних тканин організму (м'язових тканин, стінок кровоносних судин, бронхів тканини легенів і т.п.) в результаті електродина-мічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пару від перегрітої струмом тканинної рідини і крові.
Вся різноманітна дія електричного струму приводить до двох видів ураження: електричних травм і електричних ударів.
Електричні травми – це чітко виражені місцеві пошкодження тканини організму, викликані дією електричного струму або електричної дуги. Розрізняють наступні електричні травми: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри та механічні пошкодження.
Електричні опіки можуть виникати як наслідок перетворення енергії електричного струму в теплову і в цьому випадку являються порівняно легкими травмами (почервоніння шкіри, утворення пузирів). Опіки, викликані електричною дугою, носять, як правило, тяжкий характер (омертвіння ураженої ділянки шкіри і обвуглення тканин).
Електричні знаки – це чітко накреслені плями сірого або світло-жовтого кольору діаметром 1-5 мм на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму. Вони безбольові і піддаються лікуванню.
Металізація шкіри – це проникнення в верхні шари шкіри малесень-ких частинок металу, що розплавляється під дією електричної дуги.
Механічні пошкодження являються наслідком різких невимушених судорожних скорочень м'язів під дією струму, що проходить через людину. В результаті можуть відбутися розриви шкіри, кровоносних судин і нервової тканини, а також вивихи суглобів і навіть переломи кісток.
Електричний удар – це збудження живих тканин організму проходячим через нього електричним струмом, що супроводжується невимушеними судорожними скороченнями м'язів.
Розрізняють наступні чотири ступені ударів:

  1. судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості;
  2. судорожне скорочення м'язів з втратою свідомості, але із збереженням дихання і роботою серця;
  3. втрата свідомості та порушення серцевої діяльності або дихання (або того і другого разом взятих);
  4. клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

Клінічна смерть (уявна) – перехідний процес від життя до смерті, що наступає з моменту закінчення діяльності серця і легенів. Під час клінічної смерті ще у всіх тканинах продовжуються обмінні процеси, хоча і на дуже низькому рівні, але достатньому для підтримання мінімальної життєздатності. Першими починають гинути клітини кори головного мозку від кисневого голоду. Тому тривалість клінічної смерті визначається часом з моменту припинення діяльності серця і дихання до початку загибелі клітин кори головного мозку; в більшості випадків вона складає 4-5 хвилин, а при загибелі здорової людини від випадкової причини, наприклад, від електричного струму – 7-8 хвилин.
.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом.
Кінцевий результат дії електричного струму на людський організм залежить від цілого ряду факторів:

  1. електричного опору тіла людини;
  2. прикладеної напруги;
  3. величини та тривалості протікання струму;
  4. роду і частоти струму;
  5. індивідуальних особливостей людини;
  6. умов зовнішнього середовища.

Коротко опишемо кожний з них:

  1. Електричний опірлюдини складається із опору шкіри і внутрішніх тканин. Верхній шар шкіри (епідерміс товщиною ~ 0,2 мм) володіє значним опором від 2000 Ом до 2 МОм, внутрішні тканини лише – 300-500 Ом, причому їх опірзалежить від стану шкіри. Середній опір тіла людини, який приймається при технічних розрахунках – 1000 Ом.
  2. З підвиищенням напруги, прикладеної до тіла людини (50 В і вище), можливий пробій ороговілого шару шкіри, що приводить до різкого зменшення опору людини. Згідно СНіП пониженою називається напруга 42 В і менше.

3) Величина струму, що проходить через тіло людини, являється основним фактором, що визначає степінь ураження.
а) 0,6-1,5 мА (при f = 50 Гц) – пороговий відчутний струм;
б) 10-15 мАпороговий невідпускаючий;
в) 20-25 мА дія струму розповсюджується на м'язи грудей, що приводить до затруднениня дихання або припинення дихання. При дії такого струму більш, ніж 3-4 хвилини може наступити смерть внаслідок припинення роботи легенів;
г) 100 мАструм здійснює безпосередню дію на м'язи серця, викликає зупинення серця або його фібріляцію, тобто швидке, хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза (фібріла), в результаті припиняється кровообіг – наступає смерть.
Тривалість протікання струму через тіло людини впливає на результат ураження внаслідок того, що з часом різко зростає струм за рахунок зменшення опору тіла та накопичення негативних наслідків дії струму на організм. Опір тіла людини зменшується за рахунок місцевого нагріву шкіри, що в свою чергу підвищує потовиділення.
4) Рід і частота струму також суттєво впливають на степінь ураження. Найбільш небезпечним для ураження є змінний струм з частотою від 20 до 1000 Гц. Постійний струм менш небезпечний. При постійному струмі порог-овий відчутний струм підвищується до 6-7 мА, а пороговий невідпускаючий до 50-70 мА. Змінний струм більш небезпечний за постійний, але це характерно для напруг до 300 В, а при більших напругах дуже небезпечним є як змінний струм, так і постійний струм.
5) Індивідуальні особливості людини – стан здоров'я, підготовленість до роботи, стан нервової системи – мають велике значення на результат ура-ження електричним струмом. Підвищеним сприйняттям до дії електричного струму володіють люди, які страдають хворобами шкіри, серцево-судинної і нервової системи, легенів і т.д. Тому до роботи з електричними установками допускаються люди, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання.
6) Умови зовнішнього середовища суттєво впливають на опір тіла людини, а тому і на ступінь ураження електричним струмом.
Згідно правил улаштування електроустановок (ПУЕ) всі приміщення діляться за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом на три класи (або категорії):

    1. Приміщення без підвищенної небезпекице сухі, безпильні приміщення з нормальною температурою повітря та ізолюючою (наприклад, дерев'я-ною) підлогою, тобто приміщення, в яких відсутні умови, властиві примі-щенням з підвищеною небезпекою і особливо небезпечним приміщенням.
    2. Приміщення з підвищенною небезпекою характеризуються наявністю однієї із наступних ознак: сирістю, коли відносна вологість перевищує 75%; високою температурою повітря, яка перевищує +350С; струмопро-відного типу; струмопровідної підлоги (залізна, земляна, залізобетонна, цегляна і т.д.); можливості одночасного торкання людиною до метало-конструкцій будівлі, технологічних апаратів і механізмів, які мають з'єднання з землею з одного боку, і до металічних корпусів електрооблад-нання – з іншого.
    3. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із трьох умов: особливої сирості, коли відносна вологість повітря близька до 100%; хімічно активного середовища, коли складові парів або утворю-вані відкладення діють руйнуюче на ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання; двох або більше ознак одночасно, властивих примі-щенням з підвищеною небезпекою.

3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом.
Перша долікарняна допомога людині, ураженій електричним стру-мом складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і на-дання йому медичної допомоги.
Звільнення потерпілого від дії струму може бути здійснено декількома способами. Найбільш простий і вірний – це відключення відповідної частини електрообладнання. Якщо відключити швидко неможливо (наприк-лад, далеко розміщений вимикач), то можна при напругах до 1000 В переру-бати дріт сокирою з дерев'яною рукояткою або відтягнути потерпілого від струмопровідних частин, тримаючись за його одяг, якщо він сухий, відкину-ти від потерпілого дріт з допомогою дерев'яної палки і т.п.
При напрузі вище 1000В слід використовувати діелектричні рукавиці, боти і в необхідних випадках ізолюючу штангу.
Заходи першої медичної допомоги потерпілому залежать від його стану. Якщо потерпілий при свідомості але до цього був без тями, або довгий час знаходився під дією струму, йому необхідно забезпечити повний спокій до прибуття лікаря або швидко доставити в лікарню.
При відсутності свідомості, але збереженні дихання потрібно рівно і зручно укласти потерпілого на м'яку підстилку, розстібнути пояс та комір, забезпечити притік свіжого повітря. Слід також давати нюхати нашатирний спирт, скропити водою лице, розтирати і зігрівати тіло.
При відсутності ознак життя потрібно почергово роботи штучне дихання і масаж серця.
4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення.
Стікання струму в землю можливе тільки через провідник, який зна-ходиться в безпосередньому контакті з землею. Такий контакт може бути випадковим або навмисним. В останньому випадку провідник, який знахо-диться в контакті з землею, називається заземлювачем.
При стіканні струму в землю відбувається різке пониження потенціалу заземленої струмопровідної частини до значення потенціалу заземлювача , рівного добутку струму, що стікає в землю , на опір, який цей струм зустрічає на своєму шляху


bottom

© Красноградський професійний ліцей